Одна із найчастіших проблем в сторіс - немає відклику від аудиторії. Це все тому, що інформація скоріш за все подається сухими беземоційними фактами і аудиторія не залучається, ви не викликаєте у них емоцій і читачам просто напросто немає на що реагувати. Немає емоцій - немає почуттів - немає реакції. Все!

В основі будь - якої хорошої історії закладені правила драматургії - і цим правилам вже декілька тисячоліть⬇️

Класична схема - завʼязка, кульмінація і розвʼязка. Для сторіс можна додати ще - передісторію (контекст перед завʼязкою). Найбільш спрощена схема, яку легко запамʼятати:

• Передісторія (контекст) - вихідні дані, місце дії, додаткові відомості про героя (автора блогу, про вас).
• Завʼязка - початок самої історії. Подія, яка постає перед героєм - ситуації, питання. Якщо завʼязка сильна, то вона викличе цікавість аудиторії і протримає її увагу від початку до кінця.
• Кульмінація - найвища емоційна точку сюжету (іноді вона може бути відображена однією сторіс).
• Розвʼязка - логічне завершення історії.

Можна ще додавати у кінці - свою мораль, висновок, до якого ви дійшли і що саме винесли із цієї історії.

💡Сторітелінгом може бути або якась подія дня, важлива зустріч, поїздка, покупка, відвідування якогось місця, ваші думки, навіть запит чи повідомлення, які пишуть вам у дірект читачі.

Саме за допомогою сторітелінгів ми будуємо емоційний звʼязок із аудиторією і відшукуємо точки дотику (або точки сцепки). Цього можна досягти тільки викликавши емоції у аудиторії.

Розглянемо на прикладі моїх сторітелінгів🎯

1️⃣Сторітелінг, як я впала за сходів, по запропонованій чотирьохактній структурі⬇️

Передісторія (контекст) - я у жартівливій формі звертаюсь до Всесвіту і кажу, що в мене до нього є питаннячка. Я вводжу аудиторію у контекст, що я маю на увазі. Типу минулого разу, коли я оголосила набір на курс по сторіс, то в той же день скотилася зі сходів.